Популярність відеореєстраторів росте по експоненті, все більше водіїв намагається підстрахуватися на випадок спірної ситуації на дорозі записом обставин події. Деякі ДТП вже можна розглядати з кількох ракурсів, настільки багато на дорогах стало камер. Але чи прийме ДАІ, а тим більше суд, такий запис до розгляду і що потрібно зробити для того, щоб запис відеореєстратора стала доказом у суді?
У багатьох випадках відеореєстратори захищають водіїв від необгрунтованого притягнення до відповідальності після ДТП, безпідставного звинувачення, шахрайства на дорозі. Випадків, коли тільки запис реєстратора допомогла встановити справжні обставини події багато, адже далеко не завжди всі учасники ДТП розповідають правду і готові взяти на себе відповідальність. Як свідчить практика, витрати на придбання відеореєстратора з лишком будуть компенсовані в разі потрапляння в неприємну ситуацію на дорозі.
Встановивши автомобільний відеореєстратор, водій намагається гарантувати собі безпеку.Звичайно, від неприємних ситуацій сама наявність приладу не страхує. Але, якщо трапиться якась аварія, то його записи допоможуть розібратися в ДТП і встановити справжнього винуватця. Але що каже з цього приводу буква закону і як застосовуються відеозаписи з реєстраторів на практиці?
Але якщо керуватися Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 80 КАСУ), то "речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, які містять аудіовізуальну інформацію про обставини, які мають значення для справи". І згідно з цією статтею суддя дійсно може взяти до уваги запис з відеореєстратора. Але «може» не означає «зобов'язаний». І КПК (ст. 67), і КУпАП (ст. 252) відзначають: посадові особи оцінюють докази «за своїми внутрішніми переконаннями», а тому ніякі докази для суду, прокурора або слідчого «не мають заздалегідь встановленої сили».